Пожалуйста, подари мне свою ненависть

...Хочу тисячу журавлів з паперу від тебе в подарунок. Хочу, щоб вони були розміру з мою руку і кольору блакиттю. Нехай ти складеш їх в коробку, яку особисто віддаси мені при зустрічі. Ми візьмемо і запустимо їх разом у палюче небо… ...Навіть якщо ти не зможеш зробити тисячу журавликів, то зроби хоч сто. Це теж сподобається мені. Я хочу, що б ти згинав цей папір своїми руками, що б тобі ніхто не допомагав. Ти цікавитимешся весь цей час «навіщо», проклинаючи мій каприз… ...Складай орігамі і думай, навіщо ж я побажала такий подарунок. Ти просто не зрозумієш, що я хочу відчути крізь папір твою кропітку роботу, твої рухи пальцями, твою ненависть… ... Я упевнена, що в процесі роботи ти поранишся папером і не раз. Руки втомляться загинати щільний папір. Можливо, навіть з'являться мозолі. Все більше і більше ти почнеш дратуватися через невірно загорнутий кут від пом'ятого паперу. Але, я упевнена, ти продовжиш свою роботу. Ти обіцяв… ...На дев'яносто дев'ятому журавлику ти зненавидиш мене: мій характер, мої сльози, мої очі — усе, що пов'язано зі мною. Ти обмірковуватимеш наші рідкісні зустрічі, наші короткі розмови, розташування наших територій не поруч, те, що нас зв'язує, а що ні. Але це не має значення. Ти виконаєш обіцянку… ...Зробивши сотий журавлик, ти привезеш їх і вручиш особисто в руки. Я подивлюся всередину коробки і весело посміхнуся, а потім запрошу тебе на дах найвищої будівлі. Просто помилуватися моєю країною. А потім відкрию коробку і викину частину журавликів, щоб вони полетіли догори, здіймаючи простори. Запропоную теж саме і тобі. Ти викинеш усе, що залишилося. Ти викинеш усі сто причин своєї ненависті. … А потім полегшено зітхнеш, і ми почнемо насолоджуватися життям. Спасибі, що подарував мені свою ненависть, Кіку…